Дорогі друзі, дорогі брати і сестри у Христі, я брат Франк та говорю вам із Міжнародного місіонерського центру міста Крефельд, Німеччина. Це було введено в наші серця, щоб ми поділилися з вами святим Словом Божим. Ми маємо намір мати 52 послання, які можна б було почути по всьому світу.

Я озираюся назад на більш ніж 50 років служіння по всьому світу та на більш ніж 40 років служби на радіо та телебаченні. За Божою милістю я зміг поділитися справжнім Словом Божим з мільйонами людей з усього світу. Зараз настав час, щоб показати, спочатку із Старого Завіту, як Бог відкрив нам Себе Самого, а потім мету, з якою Він Себе відкрив. Так, як ті, хто пізнав Господа особисто, свідчили про пережите ними з Господом. Кожен з тих, які були використані Богом, щоб поділитися пережитим, пізнали Господа особисто, почули голос Його та отримали доручення від Нього.

Тому ми заглядаємо в Слово Боже знаючи, що Той Невидимий живе у світлі, до якого ніхто не може наблизитися. Потім заглянемо на початок часів, коли Той Невидимий відкрив нам Себе Самого у видимій формі.

У нашій першій проповіді ми вже говорили про Авраама, Ісаака та Якова, про Мойсея та про деяких із пророків. У сьогоднішній проповіді я хотів би прочитати кілька віршів із Писання. Перший із книги Вихід гл. 6, вірш 2, вірш 3 та першої частини вірша 4: „І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: „Я Господь! І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати. А також Я склав був із ними Свого заповіта...”.

Дорогі друзі, в цьому місці Господь Бог вперше розкриває Ім'я Своє в заповіті: I H V H. Латинськими буквами воно написано як IHVH, але на івріті написано JHWH. Із цих чотирьох букв, які на івриті називаються тетраграматон - із цих чотирьох букв походить Ім'я Ягве, Вічний, Той, хто Сам по Собі. Таким чином, ми розуміємо із Писання та із свідчення самого Господа, хто є Бог, що Він є та мету Його відкриття.

Це був час, коли народ заповіту повинен був стати церквою і тому Бог відкрив Ім'я Своє в заповіті пророкові Своєму, Мойсеєві, так щоб це ім'я в заповіті стало відомо заповітному народові.

Дорогі мої, час проходить швидко та я хотів би прочитати вірш із книги Вихід гл. 13, останні вірші 21 та 22: ,,А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі. Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу”.

Тут ми бачимо, як Бог, у стовпі вогню провів Ізраїлевих синів вдень і вночі. Він ходив Едемським садом в тілі. Авраамові Він явився, як написано в книзі Буття гл. 18, коли їв та пив з ним. У Старому Завіті ми бачимо різні відкриття того самого Бога, щоб виконати певні цілі.

Потім в книзі Ісус Навен гл. 5, від вірша 13, ми бачимо Господа, коли Він явився Ісусові як боєць, із мечем у руці та сказав Йому, як і Авраамові: ,,Не бійся, це не ваша битва, це Моя. Я піду попереду вас. Я дав обітницю, і Я буду піклуватися про вас так, щоб обітниця стала реальністю”.

Перейдемо потім до Книги Суддів та побачимо, як Господь Бог відкрив Себе Самого людям, таким як Гедеон. Кожен раз, коли щось трапилося в Старому Завіті, то був сам Бог, Той, хто відкрив Себе Самого. Важливою не є форма відкриття, а ціль, для якої Він відкрив Себе Самого. Тут, в Книзі Суддів гл. 7, трапилося щось дуже незвичайне. Бог небесний показав Себе Самого чоловікові Божому, та показав йому мету покликання та мету, з якою він провів народ Ізраїльський, за обітницею в Його святому Слові.

Возлюблені, ми маємо Слово Боже на нашому боці, але ми повинні зрозуміти, чому Бог сказав різні речі у Своєму Слові і чому Він відкрив Себе Самого по-різному.

Перейдіть до книги Суддів гл. 2, Книги Суддів гл. 6, де Господь явився Гедеону та сказав йому, що потрібно робити. Ми можемо прочитати, що сталося потім. Перейдемо потім до Неемія де сказано, що сталося з Ізраїлем, заглянувши в минуле до часів Мойсея.

В книзі Неемія гл. 9 прочитаємо з вірша 13: „І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.”.

Запам'ятайте „І Ти зійшов був на гору Сінай” в вогні, і весь народ Ізраїльський зібрався і почув голос. І тут нам сказано „і говорив з ними з небес”. Господь зійшов невидимим на гору в тому вогні, і Його голос було чути прямо з небес.

У вірші 19 ми читаємо: „та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.”.

Відкриття Бога було завжди пов'язане з конкретною метою.

І возлюблені, яка мета цих повчальних проповідей? Чому я ділюся з вами Словом Божим? Чому ми переходимо до стількох віршів Писання? У цих перших двох проповідях я хочу закласти основу та показати народу Божому, що під час Старого Завіту, Бог не відкрив Себе Самого, як Отця нашого, що єси на небесах, в Його Єдинородному Синові тут на землі та в Церкві через Духа Святого. У Старому Завіті сказано 6.700 разів ГОСПОДЬ, БОГ, ГОСПОДЬ БОГ, та бачимо Його, як він відкрив нам Себе Самого багато разів по-різному.

Маємо потім Божих чоловіків, так як написано в книзі 2 Хроніки гл. 18, де чоловік Божий говорить у вірші 18 – ми всі чули про пророка Міхея, який сказав: „Те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!”. Він не був схожим на інших 400 пророків, які були пророками Ізраїлю, Міхей був пророком Господнім. Тут, у вірші. 13 він сказав: „Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму”. У вірші 18 він знову говорить: „Тому послухайте Господнього слова! Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його”. Він не говорить що „бачив Отця, Сина праворуч Його і Духа Святого ліворуч Його”. Він сказав, що бачив тільки Одного, що сидів на престолі, і все небесне військо, що стояло праворуч і ліворуч Його.  Потім він свідчить про ту розмову, яка мала місце на небесах.

Мої дорогі друзі, я хочу, щоб ви знали, що протягом всього Старого Завіту - який охоплює 4.000 років - не згадується про Отця небесного, Сина на землі, та не говориться нічого про "святу трійцю". Така річ навіть не існує. Бог ніколи не існував у двох вічних особах. Один Бог вистачає на віки віків!

Але цей єдиний Бог відкрив Себе Самого в Старому Завіті як Творець, як Той, хто підтримує, як Цар, як Спаситель, як Суддя. У Новому Завіті, Він відкрив Себе Самого як наш Отець на небесах, в Його Єдинородному Синові тут на землі та в Церкві через Духа Святого.

Тут, в Книзі 2 Хроніки гл. 18 ми бачимо чоловіка Божого, який свідчить про те, що він бачив Господа Бога, що сидів на Своєму престолі. Дорогі друзі, Слово Боже для мене - це все, це мій абсолют. І я вважаю, що жодна людина на землі не має право змінити жодне слово Боже. І знову ж таки, тільки якщо ми пізнаємо Господа особисто, тільки тоді ми пізнаємо Його насправді. Інакше, ми пізнаємо Його тільки з чуток.

Якби мене запитали: "Брате Франк, ти коли-небудь зустрівся з президентом твоєї країни? Ти особисто знайомий з ним? " Я міг би сказати: "Так, я його знаю. Того числа ми зустрілися в Берліні, і ми потиснули один одному руки”. Я міг би надати числа та місця, де я зустрів деяких особистостей. Значить, я міг би сказати: "Так, я зустрівся з президентом особисто і тому можу сказати, що я знаю його особисто."

Так само йде справа з нашим Господом Богом. Ви не можете керуватися чутками, ви повинні пізнати Його особисто. Всі пророки, всі чоловіки Божі в Старому Завіті пізнали Господа Бога особисто.

Переходимо тепер до Ісая гл. 6, де маємо свідчення пророка. Ми знаємо, що Мойсей був пророком зовсім особливим, і таким був також і Ісая. Ісая написав 66 глав у своїй книзі, в якій дійшов до нового неба та нової землі, та показав нам весь план спасіння. В Ісая гл. 6, вірш 1 читаємо: „Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали Храм”.

Потім він описує все, що побачив. Він побачив Господа, що сидів на престолі, бачив все небесне  військо, що стояло навколо Нього, кличучи:  Свят, свят, свят Господь Саваот,  уся земля повна слави Його!”

Мої дорогі брати і сестри, яке сильне переживання! Він почув, побачив і таким чином він мав переживання з Господом.

Тепер ми доходимо до вірша 8 із Ісая 6: „І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?”

Тепер я думаю, що для вас не буде ніяких проблем, якщо я скажу, що Господь Бог не говорив з другою або третьою особою божества, а говорив з тими, хто оточував Його та Його престол. Я благаю вас, повірте мені! Якщо ви не вірите у свідчення Слова Божого, воно ніколи вам не відкриється, тому що ви ганите Бога, якщо не вірите в те, що говорить і як говорить Писання.

Текст тут в Ісаї 6 повертає нас до Буття гл. 1, де Господь Бог сказав: „Створімо людину за образом Нашим”. До кого відноситься, або до кого застосовується множина ,,нашим "? Тільки до тих, хто були навколо Господа.

Горе тим, хто вносить свої власні інтерпретації в Писання і кажуть що: „там був Отець, який розмовляв з Сином” і так далі! Досить брехати, залишайтеся в межах Слова Божого і говоріть правду, так як показано і тут, в Ісая гл. 6. Пророк побачив Господа, що сидів на престолі, бачив небесне військо навколо Нього, та почув, як Господь говорив їм: „Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?” А я відказав:  „Ось я, пошли Ти мене!”

Возлюблені, ми прочитаємо інший вірш із книги Єзекіїля гл. 1, де пророк побачив Господа, що сидів на престолі, та описав Його з ніг до голови. Ви можете прочитати це тут, в книзі Єзекіїля гл. 1. В останній частині вірша 1 ми можемо прочитати: „відкрилося небо, і побачив я Божі видіння”.

А потім має місце опис - ви можете прочитати все у главі 1. У вірші 25 сказано: „І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.”. Потім нам показується, що побачив пророк та описується Господа на престолі від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу – так як читаємо у вірші 27. Потім ми читаємо у вірші 28: „Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо.  Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.”.

Возлюблені, метою цих повчальних заповідей є те, щоб ви пізнали Бога, щоб ви змогли спочатку побачити із Старого Завіту, що всі ті, хто говорив і хто був використаний Всевишнім, вони пізнали Господа особисто. Це не були їх фантазії - Слово Боже є істинним свідченням про тих, хто пізнав Господа особисто. Вони бачили Його на престолі, почули Його голос, - таким чином ми маємо істинне свідчення Бога, яке нам залишили всі пророки, що пізнали Господа особисто. Вони оголосили план спасіння, який знайшов потім своє виповнення протягом Нового Завіту. Нехай благословить вас Господь Бог і буде з вами, в Ім'я нашого святого Ісуса.  Амінь.